На гору Кострича з Арджелюжі

Назвою "Арджелюжа" визначають найближчу околицю розгалуження доріг з Ворохти до Жаб'я (Верховини)* і до спортбази на Заросляку під Говерлою.

Вихідний пункт — згадане роздоріжжя, б км від тартаку в Ворохті, 9 км від залізничної станції.

Вихід потоком Озірним, через полонину Веснарку. Довжина траси 10 км, вертикальний підйом 700 м. Від згаданого роздоріжжя йдемо асфальтованою дорогою вздовж ріки Прут в південному напрямку, проходимо невелику оселю Завоєлю (тут знаходиться туристичний притулок, вище — початок заповідника). З лівого боку минаємо устя Озірного і повертаємо в його долину. Цією долиною по добрій дорозі йдемо 1,5 км, після чого за устям другого правобічного потічка сходимо вліво на плай, який далі сам догори виведе нас на полонину Веснарку, розміщену на південно-західних узбіччях Костричі. Повертаємо направо і, траверзуючи південні узбіччя полонини, виходимо на лінію хребта Костричі. Йдемо далі в східному напрям ку і нарешті опиняємось на вершині.

Вихід через перевал Ворохта-Жаб'є і присілок Буковієн. Довжина траси 9 км, вертикальний підйом 700 м.

Від роздоріжжя в Арджелюжі йдемо дорогою на Жаб'є аж до перевалу, де ця дорога різко повертає наліво вниз. Тут залишаємо Жаб'ївську дорогу, далі йдемо в попередньому напрямку болотнистою стежкою в ліс вододілом міжь допливами Пруту (справа) і Черемошу (зліва). Переходимо невеликий безлісий хребет, минаємо декілька хат присілка Буковієн і підходимо до підніжжя потужного хребта Костричі. Тут найважча частина траси — потрібно на відстані 1 км взяти вертикальний підйом приблизно 500 м фактично по бездоріжжю, якщо не враховувати худобиних стежок. Тоді виходимо на хребет Костричі, повертаємо вліво і вже без труднощів виходимо на його вершину.

Панорама Костричі дає, безумовно, найкращий перегляд головного хребта Чорногори. Його вершини (справа наліво): Петрос (2022 м), Говерла (2061 м), Брескул (1950 м), Пожижевська (1822 м), Данциш (1866 м), Гомул (1750 м), Туркул (1935-м), Шинці (1866 м), Ребра (1977 м), Томнатик (2018 м), Бребенескул (2036 м), Менчул (2002 м), Смотрич (1901 м), Стайки (1749 м). Направо від Чорногори добре видно Закарпатський хребет Свидовець з Близницею (1883 м) і Татульською (1774 м), далі направо Братківську (1792 м), групу Довбушанки, Явірник-Ґорґан. Наліво спостерігаємо гори над Жаб'єм: групу Ротила (1484 м). Білу Кобилу (1473 м), далі Лисину Космацьку (1464 м).

Сходити вниз можна однією з доріг виходу. Можна також зійти до присілка Жаб'я, Красника. Для цього йдемо хребтом Костричі в напрямку на південний схід до його останньої над Черемошем вершини Гед'я (1348 м), звідки сходимо просто в долину Черемошу вище Красника. Відстань від вершини Костричі до Жаб'я-Ільці (відгалуження дороги до Ворохти) — 12 км.

* Центр Верховинського району, "столиця" Гуцульщини з історичною назвою "Жаб'є" , була перейменована на "Верховину".