Вступ

Відрізняють два види кількаденних мандрівок: мандрівки кільцеві, в яких початковий і кінцевий пункт один і той сам, і такі, в яких вони різні. Кількість можливих варіантів їх маршрутів безмежна, тому детально описувати ці траси просто немає потреби. Нижче обмежуємося тільки короткими описами деяких таких походів. Розраховуємо на те, що плануючи подібні походи, його учасники будуть використовувати набуті під час короткочасних, описаних вище, мандрівок досвід і вміння,   проявлять  відповідну  розважливість, знання і тверезий розум.

Плануючи будь-яку довшу мандрівку, треба виходити з інтересів і побажань учасників, не переоцінюючи їх сил і можливостей. Довжина денного переходу не повинна перевищувати 15-25 км; чим важча траса походу, тим вона повинна бути коротшою. Після двох, трьох днів походу бажано запланувати відпочинковий день, по можливості, в місцевості, де можна забезпечити зручний нічліг і достатнє харчування. Очевидно, треба врахувати і погодні умови. Не можна признати розумним в погану невідповідну погоду продовження походу "ради принципу", якщо є можливіть перечекати негоду. Тут керівник походу повинен проявити розумку ініціативу, змінюючи, якщо потрібно, план.

Описи короткочасних походів на окремі туристичні об'єкти пригодяться і для багатоденних мандрівок, але, звичайно, цього буде замало. Зустрінемося з потребою багатьох переходів, практично нам невідомих.  В описаних нижче прикладах приведені назви тільки основних вузлових пунктів маршруту.

Позначення; с. — село, о. — оселя, м. — місто, г. — >; гора, хр. — хребет, п. — перевал, пол. — полонина. ;у Цифри подають відстань й кілометрах між двома пункта-.; ми названими безпосередньо перед двома сусідніми циф-у рами. Загальна довжина траси в кілометрах — це сума всіх вказаних цифр.